Повернення українців до дому – це щастя, але чи привід це втрачати голову?

Об этом сообщает tp0652.in.ua со ссылкой на СМИ.

Розпочну із того, що звичайно я тішусь, що наші звільненні. Звичайно, я засмучений, що звільненні не всі. Той хто каже, що Цемах не такий вже важливий, хай уявить, що в літаку МН17 були його родичі, а потім розкажіть мені що мертвих не повернути.

У грудні 2017 Україна звільнила 73 свої політв’язнів, але я щось не бачив такої, тіхи, дяки і сліз на очах. Тоді були якісь інші полонені?

Чи то люди в нас стали сентементальні, що навряд.

Хоча все ж сюжет дійсно був драматичний...і за канонами. Зав’язка – анонсація великого обміну, розвиток – перемовини, перша кульмінація – Рябошапуа постить про обмін, перша емоційна яма, коли обмін не відбувається, зневіра, друга кульмінація – звершенмй обмін, оплески, сльози, розгін через ботоферму подяки Зеленському, і нарешті масова ейфорія і Happy End! Не знаю хто режисер, Бог, ФСБ, Медведчук, Меркель з Макроном, Зеленський... але гарно.

І тим кого звільнили за великим рахунком по цимбалах, хто режисер і це вірно. Як і по цимбалах зараз суспільству, що серед звільнених моряків були ті хто на початках свідчив проти своїх...Все забудеться, але результат на табло. Найбільш масштабний обмін за часів ЗЕ відбувся. Хоча за маштабністю і уступає попередникам.

P.S. Я вже не намагаюсь достукатись до українців. Вони давно на речі тверезо не дивляться. Але істерія з боку журналістів і еспертів щодо обміну мене занепокоїла, адже коли вже наша цинічна братія починає хитатись із резонсом, то значить суспільство реально хворе і не здатне тверезо дивитись на речі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube

Микола МЕЛЬНИК



Джерело статті: “http://uainfo.org/blognews/1568047450-povernennya-ukrayintsiv-do-domu-tse-shchastya-ale-chi-privid-tse.html”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя